новини / news

Сновбордінг в Польщі. Chujowo zajebiście.

Перемишль — Тарнів — Криниця. Нотатки Мішакіна.

Щойно повернувся з короткої подорожі на гору Яворину при містечку Криниця в польській лемківщині. Повозився собі на сніговій дошці. Ніби нічо повозився, хоч гірка й нуднувата троха. Зате край прекрасний. Люди чудові. Мова зрозуміла (хоч і сичать як віпери) і направду багата. Почув у розмові двох місцевих «пацанів з району» чудове, але дещо суперечливе поняття. Речення звучало як «…ale w ogule to jest chujowo zajebiście». По тому багато думав. Дійшов висновку, що «вєлік і маґучь польскій єзик». До речі, є неприємна для українського подорожнього особливість — лаятись по-нашому в громадських місцях не рекомендовано, бо все, холера, розуміють! Мусив був триматись.

В решті все сподобалось. Маленькі охайні містечка, автобуси за розкладом, поліціянти чемні, схили задбані, туалети чисті, ціни помірні, кефір кислий, всі двері одчиняються всередину (ледь не віддер всі їхні клямки геть!), снікерси точно як у нас, лижарі — чайники. А вулична типографіка просто надлепська. Загальне враження, що вони всі там є фанатами Давида Карсона. Бруталісти, к-м! Ну, зрештою, це тішить. Там далі купа світлин з вулиць Перемишля, Тарнова і Криниці, деякі з поясненнями, деякі без, але там все зрозуміло і так.





Копєц татарский. Такі справи.






Людської вольности обмежувати не вільно! Народня творчість у Перемишлі.





Повітова поліційна дільниця і відділ ґеодезії міського уряду Перемишля. (Карсон плаче)




Прекрасний експонат. Фарба, трафарет, бляха. Невідомий митець.





Пхать. Пхав (хоча й спочатку рвав)





без коментарів.





просто лепота





Прекрасний дороговказ до нашого пенсьонату радянського типу із зворушливою назвою «Баська». (Карсону зле)





Шрифтець, композиція, піктограма! А?!





Черговий руху. Така посада. А шрифт, шрифт!





Польські дорожні знаки страшно зворушливі.





Хлопська творчість в Тарнові.





Нема слів. (Карсона розірвало)





Табло на двірці механічне, шрифт гарний, написи змінюються з приємним шерехтінням.






Залізничний двірець Тарнова з боку колій.  Дуже  сподобалось, що нереставрований. Але то, либонь, не надовго…





Ну, то власне я на горі Яворині Криницькій. Хороша гора, але вдруге не поїду — нудна бо :)

<< назад